Курс присвячено з’ясуванню зв’язків музики та політики і складається з двох тематичних блоків.
1. Музика та політика імперій.
У фокусі уваги питання щодо музичної проекції проблем
- центру та периферії (метрополії та колонії), їх взаємодії в музичній сфері;
- місця музичного мистецтва в культурній системі імперії, спільного та відмінного у профілях музичної культури імперій (Габсбургів та Романових);
- ролі музики у формуванні та трансляції наріжних імперських ідеологем.
Особливу увагу буде приділено українській музичній культурі, що існувала в умовах двох імперій.
2. Музика та політика тоталітарних держав (насамперед, фашистської Італії, гітлерівської Німеччини, сталінського СРСР).
Основна увага фокусується на:
- Співвідношенні ідеологічного та художнього в музичному мистецтві.
- Цензурі та її проявах.
- Діяльності інститутів (музичної критики, творчих спілок).
- Профілях індивідуальних доль (композитори, виконавці).
Система оцінювання:
Активна присутність (участь у дискусіях) - 10%
Семінарські заняття, рефлексії - 70%
Підсумкова презентація 20%
Курс "Культурна критика і медіа" пропонує глибокий аналіз сучасних культурних процесів, що формуються у взаємодії з медіа. Слухачі й слухачки курсу досліджують, як суспільні й політичні зміни та медійні дискурси впливають на наше мислення, поведінку і колективну ідентичність, уявлення про культуру. Курс знайомить студентів із ключовими критичними підходами та новітніми практиками в культурних медіа, щоб учасники навчилися використовувати їх для аналізу актуальних культурних явищ. Особлива увага буде приділена навичкам написання критичних текстів.
Як різні «суспільства пам’ятають»? Чому ми як індивіди пам’ятаємо про те, що не є нашим особистим досвідом? Коли і де стався «бум пам’яті» – і чому в деяких спільнотах це лишень «бульбашка»? Чому деякі суспільства проголошують «пакти забування» – а в інших «пам’ять» є інструментом впливу та маніпуляції? Коли і чи закінчиться «епоха пам’яті» та які аргументи проти пам’ятання? Цей курс присвячено дебатам про культурну пам’ять та зорієнтований на розкриття цієї парадигми. Особлива увага зосереджена розшифруванню різноманітних способів, в які різні культури будують, підтримують, використовують, забувають і стирають (свою) пам’ять. Ми досліджуватимемо культурно різні місця та практики через Lieu de mémoire: фізичні, функціональні, символічні; документалістику, ессеїстику, художні практики, а також віртуальні проєкти. Цей курс у цьому навчальному році набуває нової нечуваної актуальності, адже кожен з нас зможе говорити з позиції «свідка», пригадуючи пережите та заглядаючи у майбутні проєкції справедливості, дискутуючи про стратегії пам’ятання.
Пропонований курс дає можливість опанувати інструменти аналізу та критичного погляду на систему мистецтва, розвинути критичний погляд на культурний контекст. В центрі уваги курсу емпіричні дослідження локального мистецького контексту; пожвавлення інтелектуальної дискусії в студентському колі.
Формат курсу класичний (лекції+семінари)
Цей курс може навчити: досліджувати візуальну культуру, аналізувати мистецькі виставки, формулювати у письмовій формі свої враження та роздуми.
Заняття мають характер переважно дискусійний і передбачають спільні обговорення відвіданих виставок та прочитаних текстів.
Навчальна дисципліна «Культурна політика» спрямована на усвідомлення розмаїття зв’язків культури з політикою, зокрема – на актуалізацію культури як простору політичної активності та осмислення політичної практики у контексті культури. Розглядаються ключові ідеї та підходи, що покладені в основу розробки культурної політики європейських країн, аналізуються її історичні моделі, а також сучасні варіанти формування на локальному, національному та міжнародному рівнях. Фокус дисципліни – на аналізі сучасних культурно-політичних практик в Україні. Основна увага приділяється взаємозв’язку між ціннісними, інституційними та функціональними аспектами реалізації культурних стратегій.
Курс передбачає аудиторну роботу: лекції та семінарські заняття, які зорієнтовані на проблематизацію культурної політики на прикладі конкретних ситуацій та процесів. Особливе місце в опануванні курсу приділяється самостійній роботі здобувачів з джерелами та літературою, а також апробації пошукових та аналітичних навичок під час аналізу кейсів і практичного виконання завдань, що дозволить студентам набути експертних навичок.
Метою курсу «Християнська антропологія» є унаочнити для студентів-культурологів християнський "пласт" культурної антропології, познайомити з базовими концептами релігійної антропології та показати, як вони працюють в культурі (-ах) – як в історичному зрізі, так і в сучасності; навчити відчитувати вплив цих концептів на існуючі нині культурні практики і залучати їх в культурній критиці.
Коротка анотація до курсу
Пропонований курс залучає студенток/ів до розмови про роль комунікації у культурі — з акцентом на специфіці часу війни, що вимагає посиленої уваги до етики комунікації, взаємної чутливості між різними аудиторіями, між мовцями і реципієнтами. Особливу увагу в курсі приділяється необхідності побудови горизонтальних взаємодій, постійного взаємного навчання та калібрування етичних поглядів, створення простору поліфонії голосів, історій. Ми говоримо також про важливість перехресного запилення ідеями, солідарності та взаємної підтримки.
В межах курсу ми говоримо про те, що комунікація в культурі є ключовою складовою, отже відповідальність за неї несуть не лише власне «комунікаційні менеджери», а всі залучені до процесу гравці, тож одне з завдань будь-якого проєкту — випрацювання комунікаційної стратегії таким чином, щоб проєкт транслював спільно створений наратив, який базується на різноманітті досвідів та думок. Під час курсу ми спільно аналізуємо, що змінилось в культурній комунікації з повномасштабного вторгнення, які задачі стоять перед культурою в часи війни, як ми говоримо з аудиторіями внутрішніми та зовнішніми.
В цьому курсі немає класичних лекцій. Викладачка бачить своєю задачею формулювати питання і спільно шукати відповіді, пропонувати задачі — і допомагати студенткам знайти їх розв'язання. Викладачка не має монополії на правдиве знання і так само знаходиться в площині пошуку; єдина її перевага перед студентками — це ширший калейдоскоп пройдених або спостережених досвідів (професійних, соціальних, приватних), які й лягають в основу бачення комунікаційних стратегій. Отже, кожне заняття — це спільний пошук рішень, обмін досвідами.